Наша сторінка у Facebook

Загадки фінської школи

Освіта у Фінляндії давно і стабільно займає кращі позиції у різних рейтингах. Однак найголовнішим показником освітньої системи країни варто вважати результати міжнародних досліджень, які раз на 3 роки проводить авторитетна організація PISA, Дослідження засвідчили, що фінські школярі показали найвищий у світі рівень знань. Вони також стали найбільш читаючими дітьми планети, зайняли 2-е місце з природничих наук і 5-е - з математики.
Але навіть не це так захоплює світове педагогічне співтовариство. Неймовірно, що при таких високих результатах фінські школярі проводять найменшу кількість часу за навчанням, а фінське держава витрачає на свою якісну і безкоштовну освіту досить помірні кошти в порівнянні з багатьма іншими країнами.

Читати повністю (рос)

Як развивалось онлайн-навчання та IT-курси в Україні (2014 рік)

Популярність безкоштовних онлайн-курсів постійно зростає у всьому світі. Протягом 2014 року кількість університетів, які пропонують такі курси зросла до 400, а кількість запропованих курсів подвоїлася і кількісно близька до 2400.

Україна не так швидко долучалася до цього процесу, але криза багато що змінила. Острах за своє майбутнє змусив багатьох людей освоювати додаткову професію, а девальвація національної валюти різко збільшила популярність IT-спеціальностей. Глава освітнього фонду BrainBasket Роман Хміль вважає, що криза позитивно вплине на зміну системи освіти в Україні: з'являються онлайн-курси, створюються hardware-лабораторії, IT-компанії самостійно здійснюють навчанням майбутніх співробітників. 

читати повністю

Робинсон Кен

Сэр Кен Робинсон (Ken Robinson, 4 марта 1950) - один из ведущих специалистов в области развития человеческого капитала, сфера его изысканий - творческое мышление, образование и инновации. Он консультировал правительства США, стран Европы и Азии, работал с международными агентствами, компаниями из списка Fortune 500, международными культурными организациями.

В 1998 году он возглавлял Национальную комиссию по творческому потенциалу, образованию и экономике при правительстве Великобритании, и его отчет «Все наше будущее: креативность, культура и образование» были издан для широкой публики. Он играл ведущую роль в разработке стратегии творческого и экономического развития как части мирного процесса в Северной Ирландии, работая в тесном сотрудничестве с министрами образования и культуры.

Сэр Робинсон был одним из четырех международных советников, привлеченных правительством Сингапура для реализации намерения стать креативным центром Юго-Восточной Азии. В 1998 году Кен Робинсон возглавил национальную комиссию по творчеству, образованию и экономике в правительственном комитете Великобритании. За выдающиеся достижения на государственной службе, в 2003 году Королева Елизавета II произвела Кена Робинсона в Рыцари.

Як працюють відеокарти

Зображення на екрані будь-якого комп’ютерного монітора складається з крихітних крапок, що називаються пікселями. Типова для сьогоднішніх моніторів роздільна здатність передбачає відображення більше мільйона пікселів на екрані, тож комп’ютер має вирішити, що і як робити з кожним із них, щоб сформувати загальне зображення. Для цього йому потрібен перекладач – щось, що може одержати двійкові дані від центрального процесора (ЦП) і перетворити їх на картинку, яку ви бачите. Таке перетворення здебільшого відбувається у відеокарті (інші назви – графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач), за винятком тих випадків, коли можливість обробки графіки вбудована у материнську плату (найчастіше при цьому використовується графічне ядро ЦП).

Детальніше...

Стародавні українські традиції зустічі Нового року

Морозенко проти Діда Мороза

Виявляється, Старий добрий Дід Мороз – не такий вже й старий. А ялинка – не така вже й новорічна.
Міфологічного персонажа, пов’язаного із Новим роком у давній українській традиції немає. Проте, ми всі чули про Мороза-Морозенка. Він, на відміну від Діда Мороза, був страшним, лютим духом, божеством холоду, віхоли, криги. Люди його остерігались, боячись за худобу і збіжжя. Сильну холоднечу вважали його диханням, бурульки – його сльозами, іній – замерзлими словами. Снігові хмари, за уявленнями слов’ян – це волосся божества холоду. Як і у будь-якого іншого язичницького бога, було у нього своє генеалогічне древо. Батьком був дуже шанований і наймудріший з богів Велес, а от матір’ю божества холоду слов’яни вважали богиню смерті – Мару.
З етнографічних праць відома давня традиція, що побутувала у Заславському повіті. Господар, взявши куті, підходив до вікна, або виходив у подвір’я і говорив: “Морозе, морозе, ходи до нас куті їсти!” Повторивши цей заклик тричі і почекавши трохи, продовжував: «Не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю!”.
А от товстенький бородатий дідусь з червоним носом з’явився у нас вже на початку ХХ століття і прийшов сюди із російської літератури, притягнувши за собою ялинку. Ялинку, яка нав’язливо замінила українцям їхнього традиційного Дідуха – прадавнього символа Нового року. Цікаво, що вічнозелене (тепер новорічне для нас) дерево, раніше використовувалось у весільних обрядах та символізувало відродження, вічне життя – весільне гільце.

Ніч, коли відкривається небо

З початком ХVІІІ століття свято Нового року переносять на 14 січня. У переддень цього свята прийнято було пошановувати Маланку. Маланка-Вода спадає на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистостіі погостювати в народі так і називається – гостини Меланки.
Василів вечір був завжди «віщим». Саме тоді прийнято було ворожити на судженого, свою долю, на майбутнє. Цей вечір був чарівним і особливим – сусіди, які посварились, обов’язково йшли миритись. А хлопці, отримавши гарбуза від дівчини, йшли ще раз спробувати долю, сподіваючись у Василів вечір розчулити майбутню наречену.
Багато повір’їв було пов’язано з цією датою. Люди вірили, що у ніч з 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити що завгодно. Вода у криницях перетворювалась на вино, а на печі у хаті танцювали святі Василь з Меланкою.
У кожному регіоні України було щось своє: обряди, повір’я, традиції. Та повсюди і для кожного день Нового року був особливим святом.

Як козаки на Новий рік річки ділили

Напередодні Нового року козаки сходились до Запорізької Січі. Ті, хто жив у зимівниках поблизу річок, рибачив чи полював на довколишніх територіях, вставали дуже рано та починали одягатись. Це був важливий день у році, то одягались пишно, по-святковому. Умившись та прибравшись, козаки спішили до церкви на Утреню.
Коли скінчилась Хвала Божа, козаки розходились з церкви по курінях, щоб пообідати. Тут вони молились “перед образами”, поздоровляли один одного з святом, потім здіймали з себе на часок коштовну верхню одіж і садовились за стіл, званий сирним, лишаючи курінному отаманові місце в куті під образами*.
А з вулиці вже доносились звуки литаврів. То скликали козаків на раду.
Треба було розділити майно на наступний рік, який курінь за що відповідатиме.
Так ділилася вся земля Запорожців від устя ріки Самари до верхів’я ріки Конки, і від частини Дніпра, де пороги, до устя Буга.

— Панове молодці! У нас тепер Новий Рік; треба нам по старому нашому звичаю зробити між товаришами поділ річок, озер, полювання і риболовлі.
— Та треба, треба! Будемо ділити, як від давен-давна…*

Не менш важливою справою було обрання у день Нового року козацької старшини. Гуртом вирішували, залишати старого головуючого, чи обирати нового. На таких новорічних радах призначали також суддів, осавулів та писарів.
Отаким було у козаків свято Нового року. День вибору нового майбутнього.

Чому ластівка прилетіла на Щедрий вечір?

У сиву давнину, коли наші предки жили у гармонії з довколишньою природою, ставились до неї з великою шанобливістю та вжали її частиною свого життя, всі святкування збігались із природними циклами. Свято зустрічі нового літа (року) називали Новоліттям. Народження чогось нового, початок року, наступний етап життя природно розпочинався із настанням нової пори, приходом весни. Перше березня (або 14 за новим календарем) було першим днем нового року.
Настає Новий рік – і пробуджується природа, розквітають квіти, світ народжується заново. «Цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення» – говорилось у жартівливому повір’ї.
«Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…» – ця пісенька прийшла до нас ще з тих далеких часів. Ластівки прилітають навесні і співаючи, радіють приходу нового року.
Отже, Новий рік українці святкували навесні. Так було до ХІІ століття…
Згодом після хрещення Київської Русі у споконвічні традиції почали вплітатись біблійні мотиви. Новий рік припадав на святої Явдохи. «Явдоха хвостом махне – сніг повіє» – казалось у приказці. Тільки Явдоха має ключі від весняних вод – тих, без яких цьогоріч не буде врожаю.

Skype Translator

Skype почне від сьогодні перекладати дзвінки, але не для всіх. Як частина програми тестування, Skype Translator дає змогу англомовним та іспаномовним комунікувати на їх рідній мові без необхідності вчити іншу. Звучить як магія, але це результат багаторічної роботи науковців Microsof та Skype, аби розробити програмне забезпечення, що зможе змінити спосіб комунікування у майбутньому.

Читати повністю